Олександра Серебрянська, Senior Business Analyst в EPAM: про світчинг, ВА-спільноту, кар’єрні плани та дозвілля

З EPAM я вже близько дев’яти років і можу сказати, що це моя перша «серйозна» робота після закінчення університету, перші дійсно «серйозні» стосунки, якими я пишаюся. Я навчалася в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського в аспірантурі. На той момент я писала дисертацію на довжелезну тему з одинадцяти слів, проводила лекції та трошки працювала як журналістка. Про IT-сферу загалом і про компанію дізналася від друзів, які на той момент уже працювали в IT. Мені відгукувалась ця галузь, бо вона якраз знаходилася на перетині моїх компетенцій та інтересів, тож я вирішила спробувати вступити до навчальної лабораторії EPAM (EPAM Campus). З першого разу в мене не вийшло. Пам’ятаю, що тоді дуже засмутилася, але почала готуватися до наступної вступної кампанії, яка відбулася через пів року. Тоді в мене вийшло пройти одразу на навчання по двох напрямах — функціональне та автоматизоване тестування, але в результаті я обрала для себе перший варіант як найпростіший. Уже під час навчання мене досить швидко запросили приєднатися до проєктної команди. І так я потрапила на великий проєкт у сфері роздрібної торгівлі.

Свої перші проєкти в компанії я згадую з величезною теплотою, адже ніщо не може зрівнятися з тим як початківець сприймає свою першу роботу. Мені хотілося б, щоб ці емоції завжди були зі мною — з кожним новим проєктом. Також мені дуже сподобалося «корпоративне життя», тож аспірантура відступила на другий план, і це дало мені змогу сфокусуватися на кар’єрі в компанії.

На той час я мала вже понад три роки досвіду в напрямі мануального тестування, тож асесмент на Senior-позицію виглядав дуже доречним. У цей самий час у мене якраз тривала менторська програма з бізнес-аналізу. Я досить давно почала цікавитися напрямом бізнес-аналізу — спілкувалася з колегами, вивчала інформацію, спостерігала за роботою бізнес-аналітиків на проєкті. На мою думку, у цьому напрямі трохи вищий рівень відповідальності (хоча тестувальники можуть посперечатися), а також є більше потреби в креативі та хороших комунікативних навичках. Мені здавалося, що це якраз про мене. Пам’ятаю, що у мене тоді був настрій, щось на кшталт «нехай боги вирішують мою долю», і я просто вирішила дочекатися, що в мене вийде краще: пройти асесмент або закінчити менторську програму з гарними зворотним зв’язком від моєї чудової менторки Інни Мартинченко (Product Manager в EPAM) та скласти асесмент вже у БА-напрям. 

Таким чином у мене вийшла майже сесія в університеті: декілька екзаменів водночас. До обох асесментів я ретельно готувалась і обидва пройшла з першого разу. Одразу після цього, опинившись на кар’єрному «роздоріжжі», я обирала між продовженням руху в напрямі мануального тестування, переходом у напрям автоматизованого тестування, або світчингом у бізнес-аналіз. Після роздумів, я обрала останній варіант і жодного разу не пошкодувала про своє рішення.

менторкою, спостерігала за роботою інших бізнес-аналітиків та читала професійні ресурси. Це допомогло мені перекваліфікуватися в інший технологічний напрям відносно «безболісно». Але я знову стала Middle-спеціалістом, і, маю зізнатися, що спочатку було трохи дивно знову бачити слово «Middle» в назві моєї позиції, адже я вже встигла звикнути до слова «Senior».

Що стосується мого нинішнього навчання, то маю план здобути сертифікації по хмарних технологіях, оскільки впевнена, що зараз це потрібно абсолютно всім спеціалістам IT-галузі. Також я трошки вивчаю дизайн, бо цього вимагає мій теперішній проєкт. З останнім, до речі, мені в короткі терміни допомогли колеги з EPAM. У такі моменти я найбільше ціную нашу внутрішню професійну спільноту, адже можна завжди звернутися по допомогу.

Якщо говорити про інструменти, які я використовую, то я слухаю тематичні подкасти, читаю статті на професійних ресурсах і блоги іноземних колег. Дуже раджу всім бізнес-аналітикам (і не тільки) читати статті Карла Вігерса, там міститься дуже багато корисної інформації. Ми з колегами якраз займаємося перекладом та адаптацією його статей українською мовою, які об’єднали в окремий проєкт Вігерсопедія. Маю зазначити, що це відбувається з дозволу автора, який ми отримали від нього через листування в Linkedin.

Ресурси, які я рекомендую (мабуть, нікого не здивую цими рекомендаціями): слухаю та читаю DOU та Medium, люблю курси на платформах Projector та Coursera.

Причому це працює і для тих, хто складає квіз і для тих, хто його проходить. Зараз я також займаюся написанням технічних статей та мрію знайти в нашій спільності спеціалістів, які зможуть писати так же цікаво та зрозуміло як Карл Вігерс. Як я згадувала вище, ми маємо проєкт Вігерсопедія, а також плануємо в майбутньому перекладати й інші професійні матеріали, такі як, наприклад, BABOK (Business Analysis Body of Knowledge). 

Наша мета — зробити технічну літературу доступнішою для українців та адаптувати англійську термінологію для нашої мови. Таким чином ми просуваємо не лише українське IT, а й загалом українську культуру. Минулого року ми навіть проводили зовнішній вебінар, під час якого ділилися нашою мотивацією, досвідом перекладу та розповідали як можна долучитися до цього проєкту. Тож якщо ви розділяєте наші погляди — будемо раді бачити вас серед наших волонтерів!

Ще один напрям моєї діяльності, як драйверки спільноти, проведення ВА-мітапів, як внутрішніх, так і зовнішніх. На таких подіях ми обговорюємо і якісь суто технічні теми й абсолютно загальні, які можуть бути цікавими не тільки бізнес-аналітикам, а й усім айтівцям. Іноді нам вдається зібратися на офлайн-подію та обговорити актуальні новини індустрії.

Також ми робимо спільні заходи з іншими ком’юніті, особливо товаришуємо з київською дизайн-спільнотою Platea та київським JS Community, лідерами яких є Сергій Серьогін та Роман Стремедловський відповідно. У нас часто виходять цікаві різносторонні зустрічі, адже з хлопцями в нас не лише схоже почуття гумору, але й однакові цінності щодо IT-спільнот та їх розвитку.

На сьогодні в нас уже понад дві з половиною тисячі учасників та чудова команда організаторів і ми маємо плани на збільшення кількості різноманітних активностей ком’юніті, тож приєднуйтесь та стежте за нашими новинами.

Найбільший технічний виклик трапився зі мною на початку моєї кар’єри бізнес-аналітика. Це був продуктовий проєкт в EPAM і один із моїх найулюбленіших проєктів. Мені неймовірно подобалася команда, замовник та задачі. Складність була в тому, що я мала самостійно керувати своєю роботою, ставити собі завдання та оцінювати результати, бо формально у нас не було власника продукту, був лише інвестор. Мій технічний досвід на той момент був на досить середньому рівні, тож давалося це важко. Допомагала тільки підтримка команди та цікавість до самого продукту. Проте я здобула тоді дуже багато неоціненного досвіду.

Також досить складним є мій теперішній проєкт, особливо з погляду комунікацій. Основна складність для мене те, що я є єдиним бізнес-аналітиком і мені нема на кого покластися, або з ким порадитися. Але до цього швидко звикаєш. Тож я «сама собі лід». Цей проєкт однозначно дав мені змогу розвинути такі якості як стресостійкість, гнучкість у прийнятті рішень та впевненість у своїх силах. Загалом я вважаю, що такі проєкти мають траплятися в кар’єрі кожного бізнес-аналітика, оскільки вони допомагають професійно зростати. До речі, справитися із цим викликом мені допомогла наша спільнота ВА — тут завжди можна знайти підтримку, гарну пораду, та, навіть, наставника, який може в короткі терміни допомогти опанувати новий інструмент. Бо в моменти, коли все «горить» і потрібно «на вчора», на самонавчання дуже важко знайти час. Тут також варто згадати менеджерку нашої спільноти Ольгу Ніценко, яка є також психологинею за освітою, і яка може декількома словами підбадьорити та розрадити.

Також справлятися зі складними викликами мені допомагає психотерапія. З 2016 року я регулярно відвідую сесії з психологом і раджу це практикувати всім, бо насправді кожен потребує такої професійної підтримки час від часу. Психолог допоможе «розкласти по поличках» ваші відчуття та підкаже вектор подальшого руху. Для мене це вже просто «емоційна гігієна», яка також допомагає й у роботі, бо в професії бізнес-аналітика багато що спирається на психологію.

Зараз я часто виступаю на різних подіях, тож хочу й далі розвиватися як спікерка та модераторка.

Нещодавно Олександра взяла участь у події в форматі Fail Tale. Пропонуємо вам переглянути запис.

Я дуже люблю спорт, тож мене часто можна знайти в залі. Це те місце, яке допомагає мені відновитися після робочих годин. Не уявляю своє життя без спорту. Трохи займаюся танцями та дуже люблю читати. Зараз я намагаюся створити особисту домашню бібліотеку та, можна сказати, «інвестую» в паперові книжки українською. Зараз українські видавництва роблять неймовірні продукти! Іноді я відвідую книжкові клуби та нещодавно пройшла курс від Літосвіти, тож я трохи «книжковий сноб». Перевагу надаю художній літературі та вважаю, що фікшн часто може навчити чомусь навіть краще, ніж професійна література, особливо навичкам спілкування та взаємодії з іншими людьми. Ви не уявляєте, скільки професійних інсайтів може дати художня література! Проте нон-фікшн книжки також варті уваги.

Нижче додам мій особистий список книг-рекомендацій.

Нон-фікшн:

• The Culture Map by Erin Meyer;
• «Навчатися вчитися», Барбара Оклі (цю книгу порекомендував мій колега з проєкту і я просто закохалася в авторку. На цю ж тему є курс, де авторка виступає також як спікерка);
• «Основи управління проєктами», Джозеф Хігні;
• «Як ми вчимося», Станіслас Деан.

Художня література:

• залежно від жанру, я можу порадити антиутопію, яку ви, можливо, пропустили — «Орикс і Деркач», Маргарет Етвуд;
• трилери Гілліан Флін;
• Кадзуо Ішігуро та Ен Патчетт, якщо ви любите витончену прозу;
• книгу «Доця» Тамари Горіха-Зерня про Донбас, який ми колись втратили.

Також віднедавна я стала фанатом настільних ігор та, скільки себе пам’ятаю, я обожнюю собак.