Переклад IT-матеріалів: необхідність чи непотрібність?

Запис вебінару наприкінці статті

5 липня пройшов вебінар, під час якого експерти ділились своїм досвідом перекладів та розповідали, чому це важливо. Захід мав на меті популяризацію та дослідження ідеї перекладу бізнес-літератури та навчальних матеріалів для IT-спеціалістів. Спікери сфокусувалися передусім на матеріалах з бізнес-аналізу, але тема вебінару була досить цікавою також для інших спеціалістів з галузі IT.

Учасники вебінару могли долучитись до обговорення, висловити свою думку, дізнатись, як виглядає робота волонтерів з перекладу та як можна долучитись до цього процесу.

Спікери обговорювали такі питання:

• перекладати чи не перекладати навчальні матеріали та літературу для бізнес-аналітиків;
• чому це варто того, щоб інвестувати свій час;
• чи допоможе переклад початківцям;
• чи можуть від цього отримати якусь користь досвідчені спеціалісти.
   

Спікери розказали про власний досвід перекладу і поділились цікавою інформацією про роботу перекладачів-волонтерів.

У вебінарі взяли участь наступні експерти:

Іван Вільчавський — старший бізнес-аналітик в EPAM та координатор волонтерів по проєкту «Вігерсопедія»;
Олександр Москалюк — старший бізнес-аналітик в Yalantis та координатор спільноти волонтерів, які перекладають BA-стандарт;
Олександра Серебрянська — старший бізнес-аналітик в EPAM;
Марія Терлецька — провідний бізнес-аналітик в EPAM, автор навчального курсу з бізнес-аналізу;
Марина Красовська — бізнес-аналітик в EPAM та перекладач;
Мар’яна Кухтин — менеджер бізнес-аналітиків в EPAM та модератор події.

Олександр Москалюк почав свою доповідь з важливої думки. Сьогодні ми недооцінюємо мову як невід'ємну частину та простий спосіб розвитку економіки. Наприклад, за кількістю носіїв українська мова посідає 28-е місце з 2700 в світі, що є великим потенціалом та конкурентною перевагою. Отже, потрібен контент, який можна створювати або перекладати. Таким чином, українські спеціалісти отримають доступ до знань із новітніх методологій та досвіду зарубіжних колег. Формування попиту на переклади створить попит на роботу перекладачів.

Далі Олександр розказав, що тільки в Міжнародного інституту бізнес-аналізу (IIBA®) є мінімум чотири великі книги, які варто було б перекласти. Існує багато сайтів, звітів, статей та навчальних матеріалів, які теж потребують перекладу.

Важливо працювати й над українською локалізацією інтерфейсів, яку можуть зробити тільки українці. Це стосується і служби підтримки користувачів, які теж спількуються українською.

Волонтерські спільноти вже почали перекладати, але зарубіжні компанії керуються статистикою, приймаючи рішення про необхідність перекладу. Тому потрібно привчати людей до пошуку та споживання саме україномовного контенту.

Олександр поділився першим відчутним результатом роботи своєї команди. На сайті IIBA з'явився переклад додатку А-Глосарію. Варто зауважити, що в світі є лише п'ять перекладів на інші мови. Сам факт того, що IIBA розмістили україномовний переклад, є дуже добрим знаком.

Створено координаційну раду з узгодження перекладів термінів в словниках різних методологій. До цієї спільноти входять представники PMI, IIBA, ISO, Scrumguides, Scrum@scale та SAFe.

Над перекладом BA-стандарту працює два десятки волонтерів, але Олександр мріє масштабувати цей процес та залучити до проєкту більше людей.

Цікавою історією поділився Іван Вільчавський, який є ідейним натхненником здобутку Карла Вігерса, автора відомої книги «Розробка вимог до програмного забезпечення» (Software Requirements) та багатьох статей на тему бізнес-аналізу.

Все почалося з того, що Іван поставив собі амбітну мету — написати україномовну статтю на основі розділу з вищеназваної книги. Для цього він зв’язався з Карлом Вігерсом в LinkedIn і домовився з ним про переклад матеріалів його статей та блогу.

Так з’явився проєкт «Вігерсопедія» — переклад статей Карла Вігерса українською. Перекладені матеріали публікуються на сайті ком'юніті Kyiv Business Analysis Community та ba.in.ua.

Олександра Серебрянська зробила коротку презентацію проєкту «Вігерсопедія» та назвала головні риси типового перекладача.

Серед причин перекладати технічні статті спікерка виділила:

• підтримку української мови та культури;
  
• допомогу розвитку бізнесу;
• вироблення єдиного глосарію термінів;
• заохочення молодих спеціалістів більше читати та швидко опановувати професію.
   

Також Олександра розказала про можливості, які відкриває участь у проєкті «Вігерсопедія».

Власним досвідом поділилася перекладачка Марина Красовська, яка прийшла в бізнес-аналіз із банківського сектору. Як світчер вона розуміє, наскільки легше опановувати нову сферу, читаючи матеріали рідною мовою. У волонтерстві Марина бачить можливість проявити свої професійні навички, познайомитись з цікавими людьми з BA-спільноти та зробити крок назустріч новим перспективам.

Марія Терлецька завжди була противником перекладу технічної літератури, але сьогодні також бачить необхідність у створенні україномовного контенту. За останні пару років з'явилося багато колег, які тільки починають свій шлях в бізнес-аналізі, паралельно вивчають англійську мову та опановують нову професію. Переклад навчальних матеріалів допоможе не тільки пришвидшити цей процес, але й вдосконалити свій рівень літературної української мови, що часто забувається після школи.

Експерти відповіли на питання учасників вебінару та розказали, як виглядає робота волонтера, скільки часу потребує переклад, хто визначає матеріал та перевіряє готові тексти.

Олександр запросив усіх бізнес-аналітиків взяти участь у мовному опитуванні, яке допоможе визначити, чи є потреба в перекладі. Опитування розміщене на сайті itbooks.in.ua, де поступово буде з'являтись інформація, пов'язана з перекладами — книжки, статті та статистика.

На завершення спікери запросили всіх бажаючих долучитись до перекладацької та редакторської роботи, щоб український IT-ринок розвивався ще динамічніше.

Дивіться повну версію вебінару на YouTube-каналі EPAM, надихайтесь досвідом наших експертів та починайте створювати разом наше майбутнє.

Не забувайте слідкувати за нашими новинами, в EPAM безліч цікавого і корисного. Робити це зручно на наших сторінках у Facebook, LinkedIn, Twitter, Telegram або Youtube, а ще радимо заглядати у розклад наших подій на сайті у відповідному розділі Події.