Сергій Іорданов, Lead Software Engineer в EPAM: про те, як обрати шлях для кар’єрного розвитку інженера, участь в благодійному проєкті та свої хобі

Я приєднався до EPAM у 2015 році. На той момент я був студентом другого курсу університету. Наш куратор запропонував нам спробувати свої сили та пройти тест, щоб потрапити на зовнішні курси в EPAM. Так і розпочався мій шлях. Я склав тест, навчався на курсах, потрапив на pre-production (підготовчий етап перед приєднанням до команди проєкту), а далі вже — на внутрішній проєкт. Ми робили продукт, який допомагав клієнтам компанії під час подорожей до офісів EPAM. Це був мобільний застосунок, де можна було знайти план поїздки та корисні підказки щодо проведення вільного часу в місті. На цьому проєкті ми мали досить широку свободу дій, як для початківців, тож могли пробувати різні підходи й технології для реалізації. Завдяки цьому я здобув багато нових навичок і знань.

На своєму другому проєкті в компанії мені запам’ятався мій проєктний менеджер. Я б сказав, що завдяки йому у мене сформувалась думка про те, який стиль управління мені найбільш імпонує. Називаю його «lead by example» — тобто, коли керівник поглиблюється у всі процеси, добре знає команду та власним прикладом задає патерни поведінки та напрямок руху команди та проєкту. Я навіть мав із ним сеанси парного програмування і це мені дуже допомогло у розвитку технічних навичок. Тож я маю сказати, що досвід співпраці з цим менеджером сформував у мене бачення різниці між просто керівником та лідером. І точно вплинув на мій вибір шляху для професійного зростання.

На своєму третьому проєкті я вперше випробував себе на у ролі керівника — я був технічним лідером. Тоді я вперше зіткнувся з управлінням командою та процесами, спробами делегування завдань. Останнє виявилось для мене найскладнішим на той момент, тож довелося в майбутньому розвивати цю навичку. 

Приблизно через два роки я перейшов на наступний проєкт і паралельно пройшов асесмент на роль Senior-інженера. На цьому проєкті я працював три роки й починав — як ключовий розробник, а закінчив — у ролі Delivery Manager. Це було обумовлено тим, що за цей час проєкт сильно виріс і відповідно кількість моїх обов'язків теж збільшилася. Все починалося із запиту «треба зробити невелику програму для бухгалтерського обліку» і в результаті трансформувалося до трьох команд, які працювали над декількома застосунками, і це дійсно сильно вплинуло на трансформацію бізнес-процесів клієнта. Для мене це було досить серйозним викликом, але одночасно з тим — гарним «стрибком» в кар’єрному плані.

Після цього я зробив для себе висновок, що для того, щоб професійно зростати, спочатку потрібно шукати для себе можливості робити те, що ви хотіли б робити у новій ролі. Наприклад, якщо ви хочете рухатися в менеджмент — запропонуйте тім ліду модерувати зустрічі з командою, або проводити ретроспективи. Не бійтеся брати на себе додаткову відповідальність. В EPAM я бачив тільки підтримку такої ініціативи. Отже, коли ви будете мати такий досвід — асесмент та рух кар’єрними сходами будуть проходити для вас набагато легше і професійні оцінювання не будуть для вас надто стресовими. 

І мова не просто про формулювання завдання іншому спеціалісту, а саме про передачу відповідальності. Бо спочатку може здатись, що ти б зробив щось швидше і краще, але в результаті цілком можливо, що інший фахівець зробить це якісніше. Таким чином ви можете зростати в професійному плані та давати змогу зростати вашим колегам. 

Друга важлива навичка, яку я досі розвиваю — це вміння пріоритезувати завдання. Я дію по принципу матриці Ейзенхауера, тобто розділяю справи по чотирьох категоріях, це допомагає мені зрозуміти, що я маю зробити в першу чергу, що — залишити на потім, а що взагалі делегувати команді. Це дуже допомагає залишатись зосередженим на конкретній задачі та бути ефективним, навіть в режимі постійних комунікацій та зміни фокуса. 

Навчання — це безперервний процес. Навіть якщо у вас немає часу відвідувати якісь спеціалізовані курси або читати професійну літературу, ви маєте здобувати навички на проєкті практичним шляхом. Я здобув 70-80% своїх вмінь саме таким чином. Теорія теж важлива, але для мене це більше про систематизацію знань. Щодо літератури, то бувають, наприклад, корисні книжки, а буває, що в книжці дуже довго описується те, про що достатньо було б подивитись вебінар чи навчальне відео на двадцять хвилин.

Найефективнішим навчанням для мене є робота з ментором. В EPAM можна або взяти участь безпосередньо в менторській програмі або пройти курс, де за вами буде закріплений куратор, який допомагатиме з практичними завданнями. Це ідеальний баланс теорії та закріплення знань на практиці. Такі програми допомогли мені перш за все здобути менеджерські навички.

У мене також є досвід участі в менторській програмі в ролі ментора. Це насправді теж гарний спосіб «прокачати» свої знання. Буває, що ти працюєш з менті та отримуєш запитання, на які не маєш відповіді. В такому випадку потрібно знайти необхідну інформацію, вивчити та зрозуміти її самому, а потім ще й зрозуміло пояснити. Це допомагає структурувати свої знання та стати більш впевненим у своїй експертності.

Підсумовуючи те, що я сказав, я б виділив для себе такі інструменти: менторські програми, книги та практика.

Так, публічні виступи є дуже цікавим напрямом для мене. Це вихід із зони комфорту і дуже цінна навичка. Тому я проходжу курси ораторського мистецтва і таким чином намагаюся покращити свої виступи. Починав я із лекцій в університетах. Я розповідав про кар’єрний шлях, навички для роботи в команді та про інші моменти, актуальні для студентів. Потім я почав модерувати онлайн-події. Це був цікавий досвід, бо іноді траплялись непередбачувані ситуації. Наприклад, якийсь спікер не приєднався вчасно і потрібно було тримати увагу п’ятисот людей. Тож я навчився імпровізувати, спілкуватися зі спікерами та аудиторією, обговорювати різні питання. В цьому допомагає в тому числі й технічне підґрунтя. Так я дійшов до того, щоб виступити в ролі спікера та розповісти про участь у благодійному проєкті «Дашборд відновлення міста Харків» на мітапі від DOU

Якщо говорити про мотивацію, перше — це те, що я загалом люблю спілкуватись з людьми, люблю нетворкінг та нові знайомства.

Це насправді один із серії благодійних проєктів, якими опікується EPAM у Харкові та ініціатором якої є керівник харківського офісу компанії — Олександр Луцик. Конкретно цей проєкт — це ідея Харківської міської ради. Метою проєкту є диджиталізація та забезпечення прозорості у процесі відновлення будівель міста, які потрапляють у підпорядкування місцевої влади. Тож завдання було розробити портал, який об'єднав би інформацію про об'єкти, які підлягають відновленню, фонди, які готові надати кошти та підрядників, які безпосередньо займаються відновленням. Відтак кожен охочий зможе зайти на портал та на інтерактивній мапі побачити, що відбувається з тим чи іншим об’єктом. Це стосується не тільки будівель, пошкоджених в результаті бойових дій, а також тих, які просто потребують реновації.

Оскільки це волонтерський проєкт, над цим проєктом працює команда, яка виділяє для цього свій вільний час, тож рівень мотивації у спеціалістів дуже високий. Також ми залучаємо студентів. Для них це прекрасна нагода попрацювати з найсучаснішими технологіями, а для нас — це допомога. Я є технічним лідом цього проєкту, відповідаю за координацію технічних задач та команду. 

Для мене найліпшим способом відновлення є активні види спорту. Я не можу похизуватися якимись досягненнями в конкретному виді спорту, але спробував багато чого. Зараз я активно займаюся сквошем. А також люблю все, що пов’язано з дошками, особливо сноубординг взимку та вейкбординг влітку. Інші види активного відпочинку мені теж імпонують, іноді навіть вийти покататись на велосипеді буває дуже приємно та корисно для фізичного та ментального здоров’я. 

Я впевнений, що зараз найкращий час для інвестицій у свої знання та навички. Зараз досить складна ситуація на ринку праці та стає складніше просуватись по кар’єрних сходах. Але ж, прийде час, коли все зміниться, і тоді настане час продемонструвати свої вміння для отримання нової ролі. Я планую рухатись в сторону напряму Delivery Management. Цей напрям мені здається найбільш цікавим, бо поєднує в собі технічний бік розробки та дозволяє проявити лідерські навички. 

Так, маю. Одне із них — це інвестування. Я зацікавився цим ще у 2019 році й з того часу заглиблююсь в цю тему. Починалось все із того, що мене захотілось підвищити свою фінансову грамотність і дізнатись, як працювати зі своїми особистими фінансами. Так я дізнався, що просто зберігати гроші в банку не дуже ефективно, тож я почав шукати інструменти та шляхи для інвестування. Так я почав збирати інформацію та занурюватись в ці аспекти. Тут як і в ІТ — треба постійно шукати нову інформацію та вивчати нові інструменти.

До речі, є багато корисних ресурсів, які допоможуть із цим розібратися. Я б виділив ось ці:

• YouTube-канал «Мільйонер за 7 років»: автор починає шлях інвестора майже з нуля, тут є інформація про величезну кількість інструментів — від звичайних депозитів, до IPO, ETF та інше. Рекомендую дивитися з початку і читати коментарі.
• YouTube-канал Канал «Сімейний бюджет»: тут дуже багато корисних відеоінструкцій, іноді трапляються цікаві інтерв'ю, але дивлюсь його більш вибірково. Дізнався про цей канал, коли EPAM запросив його засновника прочитати лекцію по фінансовій грамотності для колег. 
• Дуже рекомендую це відео про функціонування економіки від Рея Даліо.
• Telegram-канал одного з фінансових консультантів компанії iPlan: тут можна знайти цікаві новини у фінансовому українському та світовому секторі.
• Telegram-канал, де можна слідкувати за новинами у податковій системі й не тільки.