Як вирости із позиції Junior Software Engineer в Senior Solution Architect. Досвід Іззета Мустафаєва

На своєму першому проєкті, а також і у подальшому я багато працював над розробкою продуктів мовою програмування Java. Я розвивав свої технічні навички, переходячи з рівня junior до middle, а згодом і до рівня senior. Пізніше у 2009-2010 роках я виконував роль лідера команди та багато працював з людьми, допомагав своїм колегам, а також познайомився з архітектурою. Робота з архітектурою мене дуже зацікавила, я почав вивчати її та поступово набувати відповідний практичний досвід уже на позиції системного архітектора. Згодом у 2013 році я успішно пройшов оцінювання на позицію Solution Architect. Зараз я працюю на проєкті із платформою .NET, яка є новою для мене та вимагає додаткових зусиль під час роботи з командою та клієнтом.

Уже протягом 10 років я продовжую розвиватися саме як Solution Architect. Я обрав архітектуру як свій основний напрям розвитку, оскільки для мене він був найбільш органічним. У мене не було бажання та цілі розвиватися виключно як менеджер. Маючи великий досвід роботи на позиції Solution Architect, я став частиною команди, яка працює над удосконаленням процесів та підходів до оцінювання ролі архітекторів, включаючи вимоги, обов'язки та завдання. 

Варто зазначити, що за цей тривалий час вимоги до позиції дуже змінилися, а також були встановлені чіткі шляхи для розвитку архітекторів рішень. За роки роботи на цій позиції я відзначив для себе важливість розвитку та застосування менеджерських навичок. Працюючи у команді, Solution Architect повинен уміти направляти спеціалістів на проєкті: розробників, лідерів команд, архітекторів та інших. Для того, щоб ІТ-фахівці довіряли мені і були готові до співпраці, я завжди стараюся розвивати ті навички і здобувати ті знання, яких мені бракує. 

Одним із найбільших викликів для мене є комунікація, яка значним чином визначає успіх того чи іншого проєкту. Коли я зрозумів, що мені стало непросто будувати комунікативні процеси з новими колегами та замовниками, я почав над цим працювати. У 2013 році я пройшов курс з розвитку навичок публічних виступів, який допоміг мені поборорти свій страх виступів перед великою аудиторією. Я поступово почав більше комунікувати з людьми, брати участь у тренінгах, вебінарах та курсах з архітектури у ролі спікера. Також зараз я активно беру участь у локальних та міжнародних конференціях, де додатково поглиблюю свою практику публічних виступів.

З часом я усвідомив, що мені подобається взаємодіяти з людьми, і саме практика допомогла мені подолати складнощі, які перешкоджали моєму розвитку. Якщо мені важко щось зробити, я роблю це системно і часто для того, щоб призвичаїтися та полегшити виконання того чи іншого процесу для себе. Окрім цього, я займаюся підготовчими заходами перед стартом проєкту, які також допомагають покращити мої комунікативні навички. Сьогодні я працюю на проєкті із новим замовником у новій сфері із новим для мене набором технологій у команді, яка має технічний досвід відмінний від мого. Однак, мені вдається працювати з цими фахівцями злагоджено і ефективно завдяки моїй практиці та розвиненим навичкам спілкування.

Як на менеджерській, так і на технічній позиції, спеціаліст має бути готовим багато взаємодіяти та комунікувати з людьми. Хоча архітектура передбачає багато уваги і роботи з технологіями, її неможливо побудувати, не розуміючи бізнес-цілі та необхідний функціонал. Архітектор може сформулювати чіткі вимоги до архітектури лише під час взаємодії зі стейкхолдерами та отримавши розуміння того, що їм потрібно і для чого. Виконуючи технічну або менеджерську роль на проєкті, спеціаліст повинен уміти задавати правильні питання, слухати та постійно розвивати свої комунікативні навички. 

Якщо ви хочете рухатися за менеджерським чи технічним напрямом, раджу не боятися, а розвиватися і бути відкритими до нових можливостей. Лише спробувавши на практиці і побачивши результат роботи, ви зможете зрозуміти, чи імпонує вам та чи інша позиція. У разі, якщо нова роль сподобається, ви зможете розвиватися за новим напрямом, набуваючи нових знань, які є необхідними для неї. Відсутність тих чи інших навичок не повинна стати перешкодою на шляху вашого кар’єрного розвитку, адже будь-які навички та знання можна завжди здобути додатково, якщо для цього буде бажання та необхідність.

Варто також зазначити, що роль керівника підходить не всім, тому що всі люди різні і відповідно мають різні схильності. Вона точно підійде тим, хто любить спілкування та управління людьми. Якщо ви зрозумієте, що вам бракує певних менеджерських навичок, але є хист до ефективного управління людьми, ви завжди можете покращити знання, прочитавши професійну літературу або взявши участь у відповідних тренінгах. Одним із гарних інструментів для кар’єрного зростання є менторство. Менторські програми допомагають розвивати як управлінські, так і технічні навички, зважаючи на ваш напрямок розвитку. Беручи участь у таких програмах, я отримую практичні і дієві поради щодо організації та виконання певних процесів за архітектурним напрямком, оскільки цьому не завжди можна навчитися на власних проєктах. Нещодавно я працював з ментором з питань цифрової трансформації та побудови технологічної стратегії і отримав додаткові знання за цими актуальними напрямами в ІТ-сфері.

Якщо вам подобається та чи інша позиція, але у вас виникають певні труднощі на шляху до неї, раджу докладати все більше зусиль і постійно здобувати нові знання і навички. Тоді у вас обов’язково все вдасться, і ви досягнете своєї мети. Лише ви обираєте ваш кар’єрний шлях!