Як вирости із позиції Junior Developer в Senior Software Engineering Manager. Досвід Олександра Решетніка

На своєму першому проєкті в ролі Junior Developer я працював майже півроку, після чого був вимушений тимчасово завершити свою співпрацю з компанією. Пізніше, у 2010 році, повернувся в EPAM на позицію middle інженера, працював на декількох проєктах, застосовуючи платформу .NET та мову C++. Згодом я почав займатися мобільною розробкою та працювати з Java.

Зі зміною обов’язків на проєктах я постійно поглиблював свій технічний досвід. Я не боявся додаткових викликів і переходив на проєкти з новим на той час для мене набором технологій. Варто зазначити, що я завдячую своїм успіхом саме роботі на таких проєктах, адже для того, щоб опановувати нові технологічні напрямки мені доводилося багато навчатися. Так, поступово я перейшов на позицію старшого інженера, а згодом став і лідером команди. 

Окрім цього, я також виконую роль ресурсного менеджера (менеджер з розвитку талантів та команд), пройшовши всі етапи зростання від першого до третього рівня. Наразі я управляю командою з 81 спеціаліста. Ця позиція передбачає роботу з людьми, формування комфортних умов для їхньої співпраці з компанією та роботи на проєктах, виявлення проблем, проведення особистих зустрічей та підтримку у розвитку. У цій ролі я активно сприяю розвитку ресурсних менеджерів першого та другого рівнів, а також архітекторів.

У своїй роботі я завжди наполегливий та відданий проєкту, на якому працюю. Наразі я поєдную ролі лідера команди, архітектора та делівері-менеджера. Також я є глобальним керівником дисципліни API & Integrations, яка передбачає роботу із інтерфейсом прикладного програмування, що забезпечує взаємодію двох чи більше комп’ютерних програм між собою. Я також працюю в оціночних комітетах і роблю внесок у розвиток глобальних ініціатив компанії. 

Після того як я отримав технічний досвід і спробував себе на управлінській позиції, я зрозумів, що хочу розвиватися саме як менеджер. Тоді я усвідомив, що не хочу обмежувати свою зону відповідальності лише технічними завданнями та проєктами.

Одним із найбільших викликів на менеджерській позиції є необхідність брати відповідальність не лише за себе, а і за свою команду. Для цього важливо розвивати навички самоконтролю та самодисципліни. У цій ролі важливо бути готовим приймати стратегічні рішення, які матимуть тривалий ефект. Менеджер відповідає за загальний результат, а тому повинен управляти системними процесами, уміти комунікувати та працювати з людьми. Оскільки кінцевий результат не завжди може виявитися позитивним або очікуваним, керівник має бути готовим до цього. Так менеджер може використати ситуацію, що склалася, як власну точку зростання, відповідно проаналізувавши отриманий негативний зворотний зв’язок.

Менеджер повинен постійно навчатися для того, щоб покращувати свої технічні і управлінські навички і ставати свого роду T-shaped спеціалістом. У разі, якщо керівнику бракує певних знань, він завжди може навчитися у інших колег або менторів, а також пройти додаткові курси. Незважаючи на фокус в роботі на управлінських завданнях, я також залучений у процеси розробки архітектури, проєктування певних її компонентів, а також здійснюю перевірку концепції (proof of concept). Саме тому крім соціальних навичок, я продовжую розвивати і свої технічні навички. 

Для успішного переходу в менеджмент важливо мати розвинені навички комунікації, нетворкінгу, а також уміння планувати та управляти змінами. Менеджер повинен системно організовувати як свою діяльність, так і роботу команди. Для цього йому потрібно спочатку навчитися керувати невеликою командою і поступово розвивати свої навички управління людьми. Окрім цього, менеджер повинен проявляти емпатію і розуміти наслідки своїх дій.

Уміння управляти часом також є важливою навичкою у менеджменті. Однак варто зазначити, що розподіл часу на виконання завдань залежить від проєкту. У деяких ситуаціях менеджер витрачає 90 і навіть 100 відсотків часу на організацію процесів і підходів у роботі команди. У разі злагодженості процесів менеджер може перерозподіляти час на додаткові активності, такі як проведення офлайн-зустрічей, менторських програм та надання допомоги у розвитку спеціалістів. Якщо головні процеси роботи організовані на належному рівні, то основна робота менеджера з управління проєктом та командою займає приблизно 50-60 відсотків часу. Решту часу я особисто присвячую іншим корисним активностям, які приносять користь компанії та проєкту. 

Великий поштовх у моїй кар'єрі дало навчання на внутрішньому офлайн-курсі EPAM «Introduction to Management» (наразі він називається «Leadership Essentials»). Також я успішно пройшов програму сертифікації у якості AWS Architect Professional. Окрім цього, я брав участь у внутрішніх менторських програмах з менеджменту та архітектури рішень, де я співпрацював із провідними спеціалістами та вчився у них. Зараз я проходжу ментрорську програму з практик Agile. На додаток я маю сертифікати SAFe Scrum Master і продовжую розвиватися за цим напрямком, працюючи з ментором для того, щоб ефективно впроваджувати ці методики у роботі.

На мою думку, менторські програми є гарним інструментом для підвищення кваліфікації, яким я раджу скористатися кожному. Окрім офіційних програм, протягом усієї моєї кар’єри в EPAM я також багато чому навчився у своїх колег та спікерів на конференціях, які я відвідував. Так, наприклад, я отримав багато корисної інформації від мого колишнього керівника, з яким я починав роботу в компанії. Також хочу відзначити великий вплив на мене мого теперішнього керівника та голови практики API & Integrations. Вони дуже допомагають мені у професійному розвитку і є чудовим прикладом для наслідування особисто для мене.  

До того як прийти в EPAM, я займався наукою. Мої дослідження були присвячені питанням розробки аналого-цифрових та цифро-аналогових перетворювачів і мали не лише теоретичне спрямування, а і практичний результат. Тоді я отримав велику допомогу від керівника вінницького офісу EPAM. Я мав змогу користуватись рідкісним обладнанням на той час, яке належало йому та поєднувати роботу в компанії з моїми дослідами.

Існує багато інструментів для навчання та розвитку, однак найбільшу користь ви отримаєте саме тоді, коли вивчите та спробуєте застосувати їх на практиці. Я виділяю багато часу на навчання і читання професійної літератури і раджу робити це й вам. У разі, якщо ви уже співпрацюєте з EPAM, ви можете використовувати внутрішній сервіс Smart Reading. Він допоможе заощадити час і надасть можливість ознайомлюватися зі скороченим змістом професійних книг. Окрім цього, раджу слухати аудіокниги для зручності. Також дуже корисно брати участь у різноманітних конференціях, де ви можете зустрітися з новими людьми та іноземними колегами, обмінятися з ними цікавими ідеями та потрапити на відповідні майстер-класи. Наразі є багато комерційних курсів, на яких слухачі отримують дуже стислу інформацію для того, щоб швидко розпочати свою кар’єру в ІТ-сфері. Однак, на мою думку, після їх закінчення варто проходити більш змістовне навчання та читати професійну літературу для того, щоб краще розуміти усі основні ІТ-процеси. Це особливо важливо, коли ви займаєте вищі рівні менеджерських позицій.  

Також я часто виступаю спікером на різноманітних всеукраїнських та міжнародних конференціях і вважаю це важливим елементом розвитку спеціаліста. Окрім цього, я підтримую рух локальних спільнот і політику EPAM щодо їх розвитку. Я є одним із організаторів і спікерів локальної конференції VinnytsiaJS, яка, як і інші спільноти EPAM, також наразі має волонтерське спрямування та допомагає країні у непрості часи. 

Якщо ви розглядаєте для себе можливість переходу у менеджмент, варто підходити до цього питання доволі зважено. У процесі прийняття рішення раджу вам застосувати техніку «квадрат Декарта», або підходи, описані у книзі «Управління змінами» Іцхака Адізеса. Так, ви зможете порівняти можливі втрати і здобутки для себе. Для початку раджу спробувати отримати відповідний управлінський досвід на вашому проєкті на практиці, попередньо зібравши інформацію про ролі і вимоги до позицій, які можуть вас цікавити. EPAM надає своїм спеціалістам багато можливостей спробувати себе на різних позиціях. Якщо це неможливо на вашому поточному проєкті, і замовник не планує розширювати його обсяги, ви можете спробувати себе в інших ролях на інших проєктах. 

Варто також зазначити, що роль менеджера підходить не всім. Робота з людьми на управлінській позиції – дуже важлива для того, щоб команда могла неодноразово досягати гарний результат. Однак, менеджери, які фокусуються лише на кінцевому результаті та ставлять власні бажання вище від потреб команди, не можуть бути успішними. Мені імпонує підхід до управління людьми, який застосовує компанія EPAM на основі книги Патріка Ленсіоні: «Humble, hungry, and smart». У цій книзі описаний набір навичок ефективного керівника. Важливо розуміти, що відсутність певних виключно менеджерських навичок можна поповнити шляхом проходження додаткового навчання. Однак, можуть виникати ситуації, коли у менеджера є гарні навички і мотивація, але йому не вдається працювати з людьми, і команда не хоче взаємодіяти з ним. У таких випадках стає очевидним, що ця людина не зможе бути гарним менеджером і досягати гарних результатів, управляючи своєю командою.

Іноді ви зможете зрозуміти, чи підходить вам менеджерська позиція лише після того, як спробуєте себе на ній. Можливо, нова роль допоможе вам реалізувати себе краще, і ви захочете розвиватися саме у менеджменті. Однак, у вас завжди буде залишатися можливість повернутися назад у технічний напрямок. Лише ви обираєте ваш кар’єрний шлях! 

На додаток я підтримую розвиток молодих спеціалістів та активно допомагаю формувати навчальні програми в EPAM як на локальному, так і на міжнародному рівнях. Компанія готова навчати усіх бажаючих, хто хоче потрапити у сферу ІТ. Спільними зусиллями нам вдалося підготувати кілька поколінь студентів, які вже доросли до рівня Senior. Я також співпрацюю з Вінницьким національним технічним університетом та іншими локальними науковими спільнотами. Я активно беру участь в освітніх заходах, проведенні акредитацій та є членом екзаменаційних комісій.

Оскільки країна наразі переживає складні часи, і у сфері освіти не вистачає викладачів, я вирішив повернутися до наукової роботи та ділитися своїм досвідом в університеті. У якості асистента я проводжу практичні лабораторні роботи за напрямом програмування. Так я допомагаю спрямувати студентів у технічну сферу та розповідаю про можливості працевлаштування у EPAM. Водночас компанія передала багато техніки та облаштувала лабораторії у Вінницькому національному технічному університеті. Разом можемо допомагати більше.