Як вирости із посади Systems Engineer в Service Delivery Manager. Досвід Віктора Кочерги

Я прийшов у EPAM 4 роки тому. За цей час я встиг попрацювати інженером та пройти через декілька посад у напрямку Service Delivery Manager. У цій статті я поділюсь своєю історією та розкажу про найбільші челенджі та найважливіші висновки, які я зробив за час своєї карʼєри.  

До EPAM я працював в українській продуктовій компанії, де займався розвитком Cloud Operations. На той час там не було змоги так швидко розвиватися, як я хотів. Тому я вирішив розглянути можливості у EPAM, які здались мені дуже цікавими. Особливо мені сподобалась модель ресурсного менеджменту в компанії і ті можливості, які вона надає для розвитку інженерів. Мені запропонували займатися Azure-напрямком — наймати людей і розвивати сам напрямок.

На першій інженерній позиції Systems Engineer я просто закривав завдання від початку до кінця: створював технічну документацію, розробляв завершену фічу замовнику, робив її опис для інженерів підтримки. Згодом я мав невеличкий пул інженерів, де був ресурсним менеджером. Я був відповідальний за їхній розвиток, перегляд заробітної плати, перевірку їхнього самопочуття у EPAM.

З часом мій фокус змістився на менеджерські завдання — я керував командою і вів перемовини з клієнтом. Це мені дуже подобалось. Паралельно зростав мій пул інженерів, були створені саб-юніти, де були інженери, які володіли іншими технологіями і звітували мені.

На старті співвідношення технічних і менеджерських завдань було 90/10. Зараз же я обрав собі пріоритетний напрямок розвитку Service Delivery Management, тому співвідношення змінилося — я виконую 90% менеджерських завдань і 10% технічних. При цьому технічна частина — це не саме виконання завдань, а швидше консультування, високоповерхневий огляд, презентація. 

Найбільшим викликом для мене було навчитися делегувати і контролювати виконання завдань. Коли я прийшов з технічної посади на посаду Maintenance & Support Team Lead, моїм завданням стала підтримка не інфраструктури, а самого процесу. Треба було взаємодіяти напряму із замовником, вирішувати з ним усі питання і бути єдиним контактом для замовника перед командою. Так я вчився описувати команді завдання, замість того, щоб виконувати їх самому. Водночас сам фокусувався на тому, як правильно і найбільш вдало доносити замовнику результат.

Найбільша різниця між роботою інженера і роботою менеджера — це рівень відповідальності. У менеджера немає права про щось забути чи щось не доробити. Він повинен усе контролювати, щоб у будь-який момент бути впевненим, що сервіс є в гарному стані, і що клієнт задоволений роботою.

Окрім того, ключовою навичкою стають соціальні навички — те, як ти вмієш спілкуватися з людьми. Найважливішою навичкою стає вміння знаходити спільну мову між тими, хто робить, і тим, для кого ви це робите (командою та замовником).

Щоб здобувати ці навички, потрібно насамперед мати бажання. Звісно, потрібна впевнена англійська, проте тут бажання також відіграє ключову роль. Якщо ти маєш бажання покращити англійську, вона дуже швидко підтягується зі щоденною практикою.

Якщо є бажання, можливості знайдуться. У нас в EPAM постійно відбуваються різні тренінги з розвитку соціальних та технічних навичок. Я, окрім цього, здобув також другу вищу освіту — два роки займався вечорами і отримав диплом MBA. Тобто використовував як внутрішні, так і зовнішні можливості.

При переході в менеджмент будьте готові брати на себе відповідальність у різних ситуаціях (в тому числі неприємних). Окрім того, приготуйтеся до мультитаскінгу. У Service Delivery-менеджера ніколи не буває на 100% запланований день. Завжди буде щось поза планом, що треба швиденько зробити тут і зараз. Потрібно буде постійно розвивати гнучкість.

Тим, хто уже має кілька років технічного досвіду і планує почати рухатись у менеджмент, я порадив би діяти, шукати можливості, не лякатися нових викликів. Усе буде добре, якщо це вам насправді цікаво.