Закинути (,) неможливо (,) продовжувати. 5 порад для самостійного навчання від людини, яка перевчилася на іншу професію

Цей текст я написала ще до війни. Зі зрозумілих причин я відклала його у «дальню шухляду», як і низку інших справ, які сьогодні можуть здаватися несуттєвими. Однак сьогодні, коли багато хто з нас вимушений починати життя з чистого аркуша, думаю, ці рекомендації можуть стати у пригоді. 

У цій колонці будуть поради, засновані на моїй самостійній підготовці до зміни фаху — із проєктної менеджерки я перекваліфікувалася у спеціалістку з управління клієнтським досвідом. 

Без реальної мети ваше навчання стане просто хаотичним обробленням матеріалів, тому важливо чітко сформулювати її ще на старті. Починаючи довгий процес самостійного навчання, дайте відповідь на такі запитання:

• Навіщо я починаю це навчання?
• Як має виглядати його успішне завершення?
• Що я матиму в результаті?
• Чим я готовий/готова жертвувати заради досягнення мети?

Відповіді допоможуть вам не втрачати орієнтири й фокус на кінцевому результаті. А, можливо, навіть сприятимуть переосмисленню пріоритетів та планів, що також добре. 
У моєму випадку кінцевою метою було проходження сертифікації на нову спеціальність, тому весь процес навчання я будувала навколо підготовки до екзамену Certified Customer Experience Professional.

Без чіткого плану та структури ви ризикуєте загрузнути у болоті прокрастинації та браку фокуса на важливих темах. Аби запобігти цьому, спробуйте запровадити у своє навчання проєктний підхід. Будь-який проєкт має терміни, план дій та базу знань — усі ці атрибути чудово застосовуються і до навчання.

• Складіть реалістичні (це дуже важливо!) план і графік навчання та докладіть максимум зусиль, аби його дотримуватися. 
• Обережно зберігайте контент і матеріали для навчання у зручній особисто для вас файловій системі, щоб ви швидко могли знайти потрібну інформацію та не застрягли у хаосі даних. 
• Будьте послідовні та сфокусовані. Не починайте одночасно кілька програм, не відволікайтеся на паралельні напрями й теми. 

Починаючи підготовку до свого екзамену, я припустилася поширеної помилки — не визначила фінальну дату завершення навчання. Це призвело до того, що весь процес забрав у мене на пів року більше, ніж було потрібно. Однак, тільки-но я визначила конкретний термін, справа пішла швидше, і я змогла дійти до логічного фіналу. 

Навчання потребує часу та зусиль. Якщо ви завчасно не «зарезервуєте» ці ресурси, їх поглине ваша щоденна рутина. Виділіть простір — як фізичний, так і часовий.

• Подумайте, у який час доби вам зручніше займатися, та заплануйте свої заняття. Внесіть їх у календар та не плануйте на цей час нічого більше. 
• Спробуйте знайти місце, де вас нічого не буде відволікати.
• Подумайте над потенційними перепонами, які можуть заважати вашому навчанню (втома, члени родини, які потребують уваги, важливі побутові питання), та своїми діями для їхнього подолання. 

Багато людей обирають навчатися ввечері, після роботи та інших справ. Я довго та наполегливо намагалася додати навчання до свого вечірнього розкладу та швидко зрозуміла, що для мене цей варіант не працює. Вечір я хочу присвятити родині та відпочинку. Замість цього я вирішила навчатися рано-вранці, до того, як я занурюся у щоденні турботи. Я жайворонок, тому ранній підйом для мене не проблема. Крім того, зранку нас відволікають мінімум чинників, а мозок працює просто відмінно. 

Якщо хтось говорить, що навчання має бути завжди приємним і легким, то він як мінімум лукавить. Однак процес однозначно не має бути безрадісним і виснажливим:

• Продумайте атмосферу та ритуали, які будуть вас підбадьорювати (наприклад, заварити улюблений чай).
• Пам’ятайте про своє тіло — забезпечте собі здоровий сон, слідкуйте за фізичною активністю (стомлений мозок сприймає інформацію значно гірше). 

У мирний час я любила навчатися поза домом, наприклад, у парку чи на стадіоні, очікуючи дитину з тренувань. Красива картинка перед очима та дитячі голоси навколо давали мені заряд енергії. А коли заняття припадали на ранок, я заварювала собі особливий сорт кави, аромат якої й досі викликає у мене асоціації з навчанням. Якщо ви перебуваєте у відносній безпеці, рекомендую спробувати такий підхід. 

Нетворкінг творить дива, а особливо — у випадку з навчанням. Довгий шлях буде простішим у компанії однодумців.

• Знайдіть ментора чи наставника. Це може бути не лише знайома людина, а й просто хтось із відомих спеціалістів у обраній вами сфері, на якого ви зможете рівнятися як на рольову модель. 
• Знайдіть спільноту, яка вивчає ту ж тему, що і ви. Так ви зможете обмінюватися корисними матеріалами, підтримувати один одного. Наприклад, в EPAM ми маємо сильну та дружню спільноту спеціалістів у сфері дизайну, де можна як ділитися власним досвідом, так і отримати допомогу та поради від інших членів команди. 

Починаючи свою підготовку до проходження сертифікації, я зв’язалася з кількома колегами, які вже склали потрібний мені іспит, і наше спілкування виросло у міцну спільноту. Ми й досі спілкуємося та підтримуємо один одного, хоча мій екзамен уже давно успішно складений.

З початком війни можливості нетворкінгу для українців суттєво розширилися. Як професійні спільноти, так і звичайні люди демонструють неймовірну відкритість і лояльність до нас, проводячи відкриті нетворкінг-сесії, запускаючи спеціальні проєкти та створюючи пули вакансій. У всьому світі відчинилося безліч нових дверей — вам залишилося лише обрати потрібну.

Для кожної людини працюють свої способи та прийоми. Продовжуйте відкривати нове, спілкуйтеся з колегами, придивляйтеся до чужого досвіду, щоб знайти методи, які будуть ефективними саме для вас.

Бути гнучким щодо себе особливо важливо зараз, коли кожен із нас пройшов через низку складних рішень і щодня діє через призму власного контексту і пріоритетів. 

Першоджерело.