Побудова вебдодатків: етапи та поради

Запис вебінару наприкінці статті

Процес створення вебдодатків може бути простим і цікавим, якщо при цьому застосовувати найкращі практики та оптимальні підходи. Порадами щодо побудови вебпрограм, а також інформацією про їх структурні етапи поділився спікер вебінару Олег Будурович, Lead Software Engineer в EPAM, який має великий досвід роботи із додатками у різних сферах.

Створюючи вебзастосунок, вам потрібно вибрати ідею для нього, задокументувати її, зазначивши проблему, яку він допоможе вирішити і описати відповідні процеси його імплементації. Вам необхідно визначити цільову аудиторію та мету вебпрограми. На першому етапі вам можуть допомогти такі інструменти, як:

• MindMeister або XMind для прописування робочих процесів;
• Trello, Asana або Notion для організації завдань та ведення проєктного менеджменту;
• Google docs, Microsoft 365, Confluence або Notion для документації та організації співпраці у рамках обсягу, цілей, вимог та інших деталей проєкту;
• Sketch або Figma для формування дизайн-концептів інтерфейсу додатку на високому рівні;
• Xtensio або UserForge для створення деталізованих профайлів цільових користувачів, їх потреб та поведінкових моделей;
• Miro або Mural для запису ідей, обговорення концепцій та обміну візуальними елементами у спільному середовищі.

Після цього вам потрібно дослідити ринок, щоб зрозуміти рівень конкуренції, визначити потенційні ризики, а також потужності та технології, які можна використати для створення вашого вебдодатку. Для дослідження і аналізу спікер радить використовувати такі інструменти, як GOOGLE TRENDS, SIMILARWEB, BUILTWITH, CRUNCHBASE, GOOGLE ANALYTICS або GOOGLE SEARCH CONSOLE, а також HOOTSUITE або MENTION для моніторингу соціальних мереж. Окрім цього, ви можете шукати інформацію за ключовими словами на відповідних блогах та форумах.

У разі, якщо ви визначилися з ідеєю і розумієте, який саме вебдодаток ви хочете імплементувати, важливо скласти його прототип, який дозволить вам перевірити функціональність та дизайн вашого рішення. Для прототипування ви можете застосовувати наступні інструменти: Sketch, Figma, Adobe XD, BALSAMIQ, AXURE RP, INVISION, MARVEL або PROTO.IO. Створений прототип варто показати клієнту і зацікавленим сторонам для того, щоб отримати їх зворотний зв’язок і побажання щодо того, що можна удосконалити.

Наступним етапом побудови вебдодатку є розробка інтерфейсу користувача (UI) і взаємодії з користувачем (UX). Інтерфейс має бути візуально привабливим і зручним. Створення оптимальних UI і UX допоможе вам досягти цілей програми. Під час розробки UI і UX важливо пам’ятати про взаємозв’язок між backend- і frontend-компонентами. Для їх створення ви можете використовувати такі інструменти, як Adobe XD, Sketch, Figma, INVISION STUDIO, AFFINITY DESIGNER, Adobe ILLUSTRATOR, UXPIN або Adobe PHOTOSHOP. Спікер зазначає, що Sketch та Figma є дуже гнучкими інструментами, які досить просто опанувати. Ці програми можуть з легкістю застосовувати ІТ-спеціалісти з невеликим досвідом під час розробки UI і UX, а також прототипування.

Після завершення вищезазначених етапів вам необхідно перейти до розробки та імплементації вебзастосунків. У цей період потрібно визначити, яку систему ви хочете створити – розподілену, яка поєднує backend- і frontend-компоненти, або змішану, яка складається з елементів backend і серверний рендеринг. Окрім цього, вам слід обрати  відповідні мови програмування, фреймворки та інструменти. Для розробки інтерфейсу вам підійдуть такі мови, як HTML, CSS та JavaScript, а для побудови серверної частини найкраще застосовувати Python, Ruby, PHP або Node.js. Спікер радить використовувати наступні фреймворки для frontend-розробки та імплементації дизайнів UI/UX-компонентів: Bootstrap (CSS), Foundation (CSS), Angular, React або Vue.js. Для backend-розробки та обробки логічних алгоритмів можна застосовувати фреймворки Django, Ruby on Rails, Laravel, Express або ASP.NET.

Наступним етапом побудови вебдодатку є розробка та впровадження бази даних для їх зберігання та використання. Для цього вам потрібно вибрати відповідну систему управління базами, наприклад, MySQL, PostgreSQL або MongoDB. Сам процес розробки бази даних складається з трьох основних етапів:

• моделювання та розробка бази даних із застосуванням інструментів, які дозволяють спроєктувати базу даних під ваші потреби і працювати з ними у подальшому. Такими інструментами можуть бути dbdiagram.io, MySQL Workbench, pgModeler або Navicat Data Modeler;
• вибір системи управління базами даних (MySQL, PostgreSQL, MongoDB, SQLite);
• вибір інструментів управління базами даних, які дають можливість переглядати вашу базу, таблиці, індекси та інше. Такими інструментами є phpMyAdmin, pgAdmin, MongoDB Compass та DBeaver.

Далі необхідно забезпечити інтеграцію різних компонентів вебдодатку, як-от API, сторонні служби, зовнішні та внутрішні системи. Крім цього, паралельно слід проводити модульне інтеграційне тестування та тестування прийнятності користувача для того, щоб переконатися, що додаток працює правильно і без помилок. Варто зазначити, що кожна мова програмування має свої бібліотеки для тестування, наприклад, Junit для Java, unittest для Python, RSpec для Ruby та інші. Спікер наголошує на тому, що тестування функціоналу, моделей та контролерів необхідно проводити обов’язково, оскільки лише у цьому випадку у подальшому ви зможете безпроблемно розширювати функціонал вашого застосунку. Для інтеграційного тестування можна використовувати такі інструменти, як Postman, SoapUI та JMeter. Для забезпечення безперервної інтеграції (CI) та безперервного розгортання (CD) варто скористатися Jenkins/GitLab CI/CD або BuildKite/GitHub Actions.

Після успішного завершення попереднього етапу вам необхідно провести розгортання вебпрограми на сервері або хмарній платформі, налаштувавши необхідні параметри (наприклад, домен SSL) і запустивши програму у реальному часі. Для цього вам слід використовувати такі сервіси із вебхостингу, як Bluehost, HostGator або SiteGround для того, щоб отримати потрібні послуги та зареєструвати домен під ваш застосунок. Ви також можете розгортати ваші додатки на віртуальних серверах за допомогою віртуальних серверів (VPS), як-от DigitalOcean, Vultr або Linode. Крім цього, ви можете придбати та користуватися рішенням platform-as-a-service (PaaS), наприклад, Heroku або Google App Engine.

Для того, щоб задавати всю інфраструктуру та способи управління нею, ви можете застосовувати Infrastructure-as-a-Service (IaaS) та хмарні провайдери, такі як Amazon Web Service (AWS), Microsoft Azure та Google Cloud Platform (GCP). Вони надають можливість працювати із відкладеними завданнями, збереженими файлами та іншими процесами. Роботу вашого застосунку ви можете організувати, в той же час провівши контейнеризацію та оркестрацію, які у свою чергу забезпечать незалежну роботу компонентів вашого додатку між середовищами. За допомогою Docker або Kubernetes ви можете задати необхідні параметри, а для забезпечення безперервної інтеграції (CI) та безперервного розгортання (CD) ви можете використовувати Jenkins, GitLab CI/CD, BuildKite або GitHub Actions. Ці інструменти допоможуть вам управляти інтеграційною складовою коду і його подальшим розгортанням. Ба більше, якщо ви хочете автоматизувати процеси роботи, вам слід прописати їх на рівні правил за допомогою Ansible, Chef або Puppet.

Наступним етапом створення вебдодатку є його оптимізація. Вам слід проаналізувати його продуктивність та швидкість, а також покращити елементи взаємодії з користувачем та обсяг використання ресурсів за допомогою Google PageSpeed Insights, Gtmetrix або WebPageTest. Для забезпечення оптимізації роботи додатку спікер радить завантажувати всі файли у стиснутому форматі або виключно за потреби. Для моніторингу роботи додатку (APM) варто застосовувати такі інструменти, як New Relic, Datadog та Dynatrace, які відображають необхідні метрики і надають можливість налаштовувати їх. Для проведення навантажувального тестування слід використовувати Jmeter, Locust або LoadRunner. Окрім цього, якщо ви хочете побачити і проаналізувати більш повну роботу додатку, вам варто також проводити інтеграційні або функціональні тести. А застосовуючи такі мережі доставки контенту (CDN), як Cloudflare, AWS CloudFront або Akamai, ви зможете доставляти фото, відео, аудіо, паки та стилі максимально швидко та ефективно.

Доволі складним етапом після побудови додатку є забезпечення його обслуговування та оновлення. У цей період вам потрібно регулярно відстежувати, обслуговувати та оновлювати вебдодатки для підтримання безпеки, виправлення помилок та впровадження нових функцій. Спікер радить використовувати такі інструменти для безпекового сканування, як OWASP ZAP (Zed Attack Proxy), Snyk або Nessus для того, щоб визначати потенційні ризити та вразливості застосунку.

Далі вам необхідно забезпечити якісні процеси маркетингу та просування вашого вебдодатку цільовій аудиторії через соціальні мережі, а також завдяки пошуковій оптимізації (SEO) і контент-маркетингу. Так, ви зможете залучити більшу кількість користувачів. У цьому можуть допомогти такі SEO-інструменти, як Moz Pro, SEMrush, Ahrefs, а також інструменти для написання електронних листів: Mailchimp, Constant Contact та Sendinblue. У свою чергу інструменти для рекламування, як-от Google Ads, Facebook Ads Manager та Microsoft Advertising, допоможуть вам генерувати трафік.

Фінальним і не менш важливим етапом створення вебдодатку є проведення аналізу і отримання зворотного зв’язку. Вам потрібно збирати та аналізувати дані користувачів для того, щоб розуміти їх поведінку та оптимізувати функції вашої вебпрограми. Інструментами для забезпечення зворотного зв’язку можуть бути Intercom, Zendesk та Freshdesk.

Щоб дізнатись більше та отримати порцію надзвичайно корисної інформації, подивіться запис вебінару на YouTube-каналі EPAM.

Не забувайте слідкувати за нашими новинами, в EPAM безліч цікавого і корисного. Робити це зручно на наших сторінках у Facebook, Twitter, Telegram або Youtube, а ще радимо заглядати у розклад наших подій на сайті у відповідному розділі — Календар подій.