Дослідницька фаза для дизайнера

10 та 11 листопада відбувся корисний воркшоп для всіх, хто прагне розібратися, що таке якісне дизайн-дослідження та що включає термін discovery. Воркшоп складався з двох частин — теоретичної та практичної.  

Наші спікери: 

Ольга Вотченко — Senior Experience Designer в EPAM Ukraine, UX менторка, ресурсна менеджерка, інтерв'юерка. 

Дар’я Дорошенкова — Senior Experience Designer в EPAM Poland NN/g UX certified, UX ментор, ресурсна менеджерка, експертка з оцінки, інтерв'юерка. 

Перший день воркшопу був присвячений теоретичним аспектам дослідницької фази. 

Під час вебінару спікерки пропонували учасникам відповідати на питання та голосувати за допомогою інструменту Mentimeter. 

Разом з Ольгою учасники визначили, що таке дослідження, навіщо і коли його проводити.  

Поговорили про шість кроків UX-процесу, його стратегії та концепти. 

Також з'ясували, якою повинна бути головна мета дослідження. Приділили увагу таким результатам фази дослідження, як розуміння користувачів, розуміння проблеми та спільне бачення. 

Спікерка навела кілька прикладів ситуацій, коли можна проводити дослідження (спойлер: коли є багато невідомих, які заважають команді рухатись вперед). 

Після цього обговорили, хто може бути залучений до процесу дослідження та визначили 4 основні ролі. При цьому дизайнер зазвичай виступає у ролі адвоката користувача. 

Далі мова йшла про 4 головні етапи дослідження та наступні види активностей: перша зустріч з учасниками проєкту, бачення продукту, персони, візуалізація шляху клієнта, інформаційна архітектура та мапа сервісу. 

Також Ольга поділилася своєю думкою щодо того, за яких умов фазу дослідження можна вважати успішною. 

Наступну частину вебінару спікерка Дар’я розпочала з питання до учасників: «Чи пропонували вам стейкхолдери або клієнти провести дослідження на проєкті?» Виявилося, що багато клієнтів не розуміють, навіщо взагалі проводити дослідження. Всі хочуть одразу результат.  

Дар'я висловила цікаву думку про те, що найчастіше запит на дизайн НЕ є сформульованою проблемою. Також розказала, як ідентифікувати поганий запит від клієнта, навела п’ять характерних ознак та приклад такого запиту. 

Спікерка поділилась дієвим інструментом для розуміння початкового запиту та аналізу причин — технікою «п’ять питань «чому?».  

Також розглянули:

• чотири речі, що допомагають зробити правильну постановку проблеми; 
• правило «шести питань «чому» і одного «як»; 
• шаблон постановки проблеми; 
• два поширені когнітивні упередження, які впливають на дослідження; 
• гарну вправу для об'єднання всіх учасників у спільному баченні; 
• ключове слово для постановки цілі; 
• три аспекти, від яких залежить тривалість проведення дослідження; 
• приклад планування розгорнутого дослідження; 
• чому тривалість може не мати суттєвого значення і що насправді має значення. 

Експертки підготували для учасників воркшопу дуже корисний бонус — п’ять перевірених шаблонів артефактів.  

Другий день воркшопу експерти присвятили опрацюванню UX-активностей дослідницької фази на практиці. 

Обговорили кейс «Meeting Application» для маркетингової компанії та розглянули наступні активності: 

• планування дослідження із розширеним прикладом — спікерка розповідає про фази, які вона включила до процесу планування; за допомогою голосування учасники визначають ті активності, яких не вистачає у таблиці; 
• RACI матриця (робітник/відповідальний/консультант/інформований) — перші рядки таблиці експерти заповнили самі, наступні — разом з аудиторією; 
• Benchmark Analysis — розібрали функції кожного з інструментів на прикладі MS Teams, Google Meets та Zoom. 

На завершення експертки відповіли на питання учасників воркшопу та дали кілька настанов.  

Одна з них звучить так: «Не бійтеся пірнати у хаос, бо тепер ви маєте потрібні інструменти для його приборкання». 

На Youtube-каналі EPAM можна переглянути першу та другу частини воркшопу.