Як ЮНЕСКО формує етичні стандарти ШІ: що чекає Україну в 2026 році

Сучасне використання генеративного ШІ як важливого складника програмного забезпечення відкриває нові горизонти автоматизації, які раніше були недосяжні. Водночас цей процес супроводжується викликами, пов’язаними з розробкою, забезпеченням якості та розгортанням таких систем.

Масштабне висвітлення у світових медіа, значні інвестиції та активні дискусії в експертному середовищі викликають у суспільстві чимало занепокоєнь щодо впливу ШІ. Через це уряди змушені посилювати законодавчі норми, щоб захистити громадян від можливих ризиків, пов’язаних із застосуванням цих технологій.

Як фахівець, який працює над розробкою таких систем і досліджує цю сферу, я неодноразово ставив собі питання:

1. Яким буде наступний крок міжнародного та національного законодавства?
2. Як ці зміни вплинуть на те, що в майбутньому буде законно автоматизувати за допомогою генеративного ШІ?

Нещодавно відбувся форум ЮНЕСКО «Оцінка готовності України до штучного інтелекту». Я взяв участь у події як один із менеджерів Європейського цифрового інноваційного хабу WIN-WIN EDIH, який координується Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана. WIN-WIN EDIH - це екосистема для цифрової трансформації малих і середніх підприємств та органів публічної влади, яка функціонує як точка доступу до експертизи, інфраструктури та мереж для підтримки їх цифрового розвитку в Україні.

Почуте переконало мене, що питання більш жорстких регуляцій стануть актуальним вже у найближчі кілька років, принаймні для України. Йдеться про державні аудити AI-проєктів, які можуть бути у результаті визначені неетичними.

Нещодавно відбувся форум ЮНЕСКО під назвою «Оцінка готовності України до штучного інтелекту», який переконав мене, що питання більш жорстких регуляцій стануть актуальним вже у найближчі кілька років, принаймні для України. Йдеться про державні аудити AI-проєктів, які можуть бути у результаті визначені неетичними.

Це міжнародний проєкт, що фінансується Європейським Союзом і реалізується Організацією Об’єднаних Націй. Він має на меті надати країні конкретні рекомендації та дорожню карту змін у законодавстві. Проєкт уже офіційно підтриманий Міністерством цифрової трансформації України, а його впровадження обіцяють розпочати менш ніж за рік.

Далі я поділюся тим, що почув на форумі, а також власними дослідженнями цієї теми.

Джерело

Джерело

Популяризація сучасного генеративного ШІ вплинула на безліч бізнес-процесів у різних сферах. Зацікавлені сторони по всьому світу шукають способи оптимізувати свої процеси, зекономити кошти за допомогою інструментів автоматизації та підвищити якість продуктів і послуг.

Особисто для мене найкращим доказом цього є статистика Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) — міжнародної організації, відповідальної за світову торгівлю. Показовим є загальний обсяг венчурних інвестицій у ШІ за галузями по всьому світу:

Джерело

Як видно, багато галузей у 2021 отримали кратно більше інвестицій ніж у 2020, але для таких сфер, як:

• медіа та маркетинг;
• бізнес-процеси та підтримка;
• фінанси;
• IT (хто б міг подумати).

Інтерес інвесторів залишається вищим ніж був до радикальної зміни у 2021.

Водночас зростають побоювання щодо впливу ШІ, як серед експертів, так і серед широкої аудиторії. Наприклад, опитування серед дорослих у США минулого року показали:

Джерело

Найпомітніше те, що понад половина дорослих американців вважають, що поширення технологій ШІ призведе до втрати робочих місць. Уряди по всьому світу змушені реагувати на ці побоювання новими законами, які мають заспокоїти людей і захистити їх від негативних наслідків. Саме так виникає концепція етичного та відповідального ШІ.

Поняття «етичного та відповідального ШІ» здебільшого посилається на наслідки впровадження таких систем для суспільства. Існує багато визначень цього терміна, але зосередимося на визначенні ЮНЕСКО.

Цитуючи Чіару Децці Бардескі — керівницю офісу ЮНЕСКО в Україні з нещодавнього форуму в Києві: «Етичний та відповідальний ШІ — це створення продуктів і процесів таким чином, щоб вони не спричиняли нерівності (щоб люди не втрачали роботу, а отримували інструменти для підвищення продуктивності), а також щоб надто багато влади не концентрувалося в руках обмеженого кола зацікавлених сторін (як це було на початку з OpenAI)». Водночас кожна країна адаптує свою стратегію до локального контексту в рамках окремих проєктів, фінансованих ЄС.

Іншими словами, йдеться про дотримання прав людини у цьому контексті. Детальніше можна прочитати на сайті ЮНЕСКО.

Основою є чотири цінності:

1. Повага до прав людини та гідності. Захист, підтримка та сприяння дотриманню прав людини, основних свобод і гідності кожної особи.
2. Життя у мирних, справедливих і взаємозалежних суспільствах.
3. Забезпечення різноманіття та рівних можливостей для всіх.
4. Гармонійний розвиток навколишнього середовища та процвітання екосистем.

Джерело

З погляду впливу на законодавство, зміни можуть стосуватися таких сфер, які детально описані в окремому звіті:

Джерело

Джерело

З 2021 року ЮНЕСКО реалізує міжнародні проєкти у двох напрямках:

• Оцінка етичного впливу (Ethical Impact Assessment, EIA) — описує, як посадовці та розробники повинні оцінювати етичність конкретного проєкту.
• Методологія оцінки готовності (Readiness Assessment Methodology, RAM) — рекомендує, як місцеве законодавство має змінюватися, щоб відповідати вимогам етики у п’яти вимірах:

1. Правовому / регуляторному
2. Соціокультурному
3. Науково-освітньому
4. Економічному
5. Технологічному / інфраструктурному

В кожній країні ЮНЕСКО формує команду ШІ експертів із представників спільнот науки, бізнесу, права та уряду, для роботи над національним звітом по Методології оцінки готовності. Головним результатом їхньої роботи є політико-орієнтований звіт для країни та дорожня карта для уряду щодо впровадження змін у законодавстві.

В Україні вже сформована команда, до якої входять представники Міністерства цифрової трансформації. Звіт планують оприлюднити у червні 2026 року. Формат звіту буде схожим на той, який отримали Нідерланди у 2025 році.

Міжнародна ініціатива ЮНЕСКО з проведення та впровадження результатів оцінки готовності до впровадження етичних ШІ систем на рівні країн має потенціал суттєво вплинути на законодавство в багатьох державах. Для України очікується, що відповідні зміни відбудуться вже у 2026 році. Водночас варто уважно стежити за оцінками інших країн, адже вони можуть вказувати на ризики для проєктів, які можна оперативно зменшити за допомогою внутрішніх оцінок на основі методології етичного впливу ЮНЕСКО.

Насправді будь-який проєкт, пов’язаний із генеративним ШІ варто перевіряти за методологією Ethical Impact Assessment. В Україні Міністерство цифрової трансформації вже розробило відповідний процес аудиту і проводить перші перевірки у компаніях, які добровільно долучилися. Залишається відкритим лише питання, коли цей аудит стане обов’язковим.