Шлях від старшого тестувальника до старшого проєктного та ресурсного менеджера. Досвід Галини Доксвель

В EPAM я прийшла 9 років тому. Тоді мене здивувало, що в компанії є люди, які багато років працюють на одному місці. Але в наступному році вже я буду святкувати свою десяту річницю з EPAM і дуже задоволена цим.

До 2013 року я працювала в банківський сфері у відділі IT старшим функціональним тестувальником. До EPAM відповідно прийшла в якості старшого тестувальника.

Я чітко пам'ятаю, що мене одразу вразила культура компанії, команда та задачі. Відчувалося, що тут на мене чекає багато можливостей та проєктів, що відповідають кар'єрним очікуванням. Я почала з позиції звичайного фахівця, але, завдяки розвинутим комунікативним навичкам, в мене одразу з'явився хороший контакт з командою, менеджментом та замовником. До того ж, завжди була можливість брати на себе все більшу відповідальність. Таким чином, поступово я виросла до керівної позиції з власною командою.

Зростання в менеджерському напрямку відбувалося органічно. Паралельно я почала виконувати роль ресурсного менеджера. На новому проєкті в мене з'явилась можливість суміщати ролі лідера команди та scrum-майстра. Таким чином, за 3-4 роки роботи з EPAM з позиції старшого тестувальника я перейшла до позиції менеджера.

За цей час в мене були дві невеликі перерви десь по три місяці у зв'язку з вагітністю та народженням дітей. Звичайно, це вимагало від мене певних зусиль. Але навіть під час декретної відпустки я продовжила співпрацю і незабаром повернулась на свій проєкт. Велике значення також мала підтримка з боку ресурсного менеджера, компанії та замовника. В мене була можливість розвиватись і рухатись далі, не зупиняючись на кар'єрному шляху.

Мені здається, що найважче — це необхідність швидко зростати і змінюватись. Особливо, коли ще не відчуваєш себе повністю готовим до нової ролі. Цей виклик посилюється тим, що треба балансувати на фоні різних світових подій, швидко адаптуватись та зберігати високу працездатність.

Думаю, що в мене досить стандартна точка зору з цього приводу. По-перше, це різний характер та спектр задач. Фахівець вирішує здебільш технічні задачі, а для проєктного менеджера на перший план виходить планування, бюджетування, перемовини із замовником тощо. По-друге, зона відповідальності, яка залежить від розміру та складності проєктів. 

Мені здається, тут є дві складові. Перша — професійні навички, які здобуваються за допомогою літератури та різноманітних тренінгів. 

Друга — такі комунікативні навички, як вміння спілкуватись, вести перемовини, вирішувати конфлікти та взагалі взаємодіяти з людьми. 

Для здобуття нових знань і посилення вмінь важливі три складові: зовнішні тренінги, внутрішні курси компанії EPAM і, звичайно, практика. Тобто саме комплекс дій, який веде до професійного зростання.

Мені пощастило зустріти в EPAM гарних менеджерів, які мене надихали та підтримували з першого проєкту. Я спостерігала за тим, як вони вирішують завдання та акумулювала цей досвід для своїх майбутніх проєктів.

В мене завжди були певні кар'єрні амбіції, тому в моєму випадку єдиним шляхом для розвитку стала менеджерська гілка.

Виходячи з мого досвіду, майбутньому менеджеру треба бути готовим до роботи під тиском, стресових та конфліктних ситуацій, великої кількості завдань. Важливим є вміння адаптуватися, бути гнучким, багато працювати з людьми, постійно вчитися та рости. Роль менеджера вимагає від людини приймати багато рішень, тоже треба бути готовим до відповідальності. 

На мою думку, немає добрих чи поганих менеджерів. Я б сказала, що є менеджери, які підходять добре для певних задач. Наприклад, є проєкти-марафони і проєкти-спрінти, що потребують різного стилю вирішення завдань. Буває, що людина спочатку не хоче бути менеджером, але згодом в неї це добре виходить. Тому я б не робила висновки за формальними критеріями, бо все визначається контекстом. 

В роботі менеджера доводиться приймати багато рішень. Буває таке, що спочатку рішення здається правильним, а потім вимагає змін. Буває й навпаки. Повторю, що все визначається контекстом. 

Часто роль менеджера знецінюється, бо нібито неможливо одразу побачити результат його роботи. Може здаватися, що це зовсім легко, в той час як «поза фасадом» лишаються складні рішення, підготовка до перемовин, рефлексія. 

Зовнішня сторона не завжди збігається з реальністю. 

Що можна порадити людині, яка йде в менеджмент? Я завжди за зважений вибір. В компанії EPAM є багато можливостей та безпечних шляхів, щоб спробувати себе в новій ролі. Є тренінги з великою кількістю бізнес-ігор, під час яких можна «приміряти» на себе роль менеджера. Вважаю, навіть якщо людина сумнівається, варто спробувати.